Розділ: Статті в пресі | 10th Березень 2011
Зараз тішуся й радію життю. Засвітило сонечко і в моєму віконці. Відпустили депресія, безсонні ночі й нестерпні болі. А скільки довелося пережити…
Зараз тішуся й радію життю. Засвітило сонечко і в моєму віконці. Відпустили депресія, безсонні ночі й нестерпні болі. А скільки довелося пережити…
Хвороба буквально звалила мене з ніг, адже протягом якогось півроку я втратила більш як 20 кілограмів ваги. Лікарі поставили невтішний діагноз – хронічний панкреатит (хронічне запалення підшлункової залози) і всі супутні з ним захворювання. Сили покидали мене, як і надія на одужання. Ліки, крапельниці, процедури лише на деякий час притупляли біль. Лікарі, як кажуть, розводили руками. ПівУкраїни об’їздила, шукаючи порятунку в так званій «нетрадиційній» медицині.
Якось у телепередачі «Провокатор» почула розповідь про молоду жінку, яка після народження дитини не змогла звестися на ноги. Тут я вперше дізналася про Ларису Олександрівну Кармазь (Дудку), цілительку з Рівного. Завдяки її лікуванню молода мати почала знову ходити.
Не гаючи часу, зв’язалася з консультаційною службою Лариси Олександрівни, де одержала запрошення на лікування. Привітна, енергійна жінка приязно зустріла мене, вислухала мої скарги. І вже перший сеанс приніс значне полегшення зболеному тілу. Час від часу ми зустрічаємося з пані Ларисою в її офісі у Рівному. А потім вона продовжує мене лікувати по телефону, на відстані. Лариса Олександрівна збалансувала мою нервову систему, зникла депресія, прийшов довгожданий спокій. Хочеться жити. Я йду на роботу з піднесеним настроєм.
Свого часу Лариса Олександрівна пройшла нелегке життєве випробування невиліковною хворобою. Але ця тендітна й сильна жінка все витримала, усе перенесла. Віра й молитва принесли зцілення. А разом із ним – і Боже благословення. Вона відчула в собі дар зцілювати хворих. Бачить майбутнє, знає про минуле, допомагає вийти з важкої життєвої ситуації. Радіє усміхненим і щасливим очам вдячних пацієнтів. А ще Лариса Олександрівна – поетична натура. Вона пише вірші, у яких відкриває свою душу, своє покликання. Ось декілька рядочків…
Моя любов дана мені,
Щоб розпізнати промінь сонця у вікні,
Росу на листі вже посохлім,
Неспокій серця у воді,
Частинку неба на землі,
Кохання справжнє від спокуси,
Думки читати уві сні,
Ловити миті благодаті,
Відкрити серце для життя.
Моя любов дана мені,
Щоб дати спокій в душі ваші.
Моя любов дана мені…
Я щиро вдячна Богові й долі, що звела мене з цією прекрасною людиною. Про неї говорять її справи. Тож хай пошле Вам, Ларисо Олександрівно, Господь мудрості й сили допомогти ще не одній людині на землі. Хай усі Ваші справи увінчаються успіхом. Бо яка це радість, коли ти зміг стати іншому в пригоді, принести порятунок. Адже світла сила в твоєму житті буде діяти, якщо ти даруватимеш іншим любов, повагу, творитимеш хороші справи…
Лілія Д.




Дмитрий
8th Кві 2011Здоровья и крепости Вам!!!
как мало таких людей на нашей земле как Вы Лариса Александровна,их можно на пальцах одной руки пересчитать.